Ефективність закупівель в силах оборони залежить не лише від професійної підготовки кадрів, а й від якісно організованої роботи самої інституції: побудованої вертикалі координації, методичної підтримки, системи кар’єрного зростання.
Такого висновку дійшли аналітики ініціативи «Проєкт 100» за результатами масштабного дослідження «Розвиток оборонних закупівель у 2022–2026 рр.».
Днями команда Проєкту презентувала аудит ключовим стейкхолдерам у секторі оборонних закупівель та міжнародним партнерам.
Як розповів координатор «Проєкту 100» Олег Блінов, глибокий аналіз охопив 406 військових частин у чотирьох оборонних інституціях: Збройних Силах України (ЗСУ), Національній гвардії України (НГУ), Державній прикордонній службі України (ДПСУ) та Державній спеціальній службі транспорту (ДССТ).
Аудит провели за унікальною методологією, що включає 42 критерії оцінки — від аналізу системних показників у Prozorro до вивчення процесів розгляду пропозицій та дискваліфікації.
“Прикладом найбільш зрілої та якісно побудованої моделі організації закупівельної діяльності наразі є Держприкордонслужба. І цьому є логічне історичне та інституційне пояснення. Ця модель почала активно розвиватися ще після 2014 року, їй уже понад 12 років”, – сказав Олег Блінов.
ДПСУ вибудувала чітку вертикаль управління на всіх рівнях, а закупівлями займаються професійні кадри, які працюють у цій сфері роками.
«Ця структура безпосередньо впливає на призначення та навчання людей, контролює закупівлі, аналізує як позитивні, так і негативні кейси, а головне – масштабує цей досвід на всю службу. Головна перевага – професійна самодостатність. Система закупівель в ДПСУ здатна самостійно формувати фахівців та безперервно передавати досвід. Якщо один чи кілька ключових закупівельників вибувають із процесу, це не стає катастрофою – їх безболісно заміщують і система продовжує функціонувати», – наголосив координатор «Проєкту 100».
Загалом проведений аудит відображає кращі закупівельні практики, які варто масштабувати в Силах оборони України. Він став основою для формування рекомендацій країнам–партнерам НАТО. Також результати аудиту дали можливість визначити потреби у навчанні уповноважених осіб оборонних замовників.
Експертка з оборонних закупівель «Проєкту 100» Неллі Стельмах розповіла, що, за даними системи Prozorro, у 2026 році зареєстровано 951 замовник у секторі безпеки й оборони. Більшість із них – близько 650 – належать до ЗСУ.
Головними викликами у роботі з кадрами експертка назвала плинність фахівців, відсутність чіткої кар’єрної карти, високу динаміку змін у законодавстві, а також необхідність переходу до безперервного навчання.
«Одноразові тренінги більше не працюють. Має бути створена екосистема безперервної освіти. “Проєкт 100” уже зробив важливий крок: розроблено два профільні посібники та запущено оновлені безкоштовні курси з оборонних закупівель на платформі Prometheus, які також інтегровано в застосунок “Армія+”», — заявила вона.
Радник із питань стратегічної оборонної політики Місії НАТО в Україні Філ Джонс нагадав, що завдяки Стратегічному огляду оборонних закупівель НАТО та Україна визначили практичні сфери, де послідовна реформа може сприяти підвищенню ефективності та узгодженню з євроатлантичними принципами. «Проєкт 100» є важливим внеском у ці зусилля.
«Він підтримує розвиток професійного потенціалу у сфері закупівель та допомагає забезпечити, щоб реформа ґрунтувалася на практичному досвіді, відповідала інституційним потребам і базувалася на фактичних даних», — підкреслив Філ Джонс.
Представник місії НАТО в Україні також додав, що свобода дій, якою користуються українські підрозділи, їхня швидкість, автономність та прагнення до інновацій – це риси, які суттєво відрізняються від системи НАТО. Цей унікальний досвід України наразі не можна безпосередньо перенести на реалії Альянсу.
Дослідження «Розвиток оборонних закупівель у 2022–2026 рр.» підготовлено командою «Проєкту 100» за сприяння Громадської спілки “Фонд підтримки реформ в Україні” в межах програми Спецрадника Великої Британії з питань оборони за фінансової підтримки NATO CAP.
