У складних та динамічних умовах воєнного часу особливе значення набуває оперативність ухвалення рішень, а також можливість швидко адаптуватися до змін. І закупівлі не виключення.
Саме тому аналіз даних стає одним з ключових інструментів для оцінки ефективності закупівельних процесів, виявлення слабких місць і формування стратегічних підходів до вирішення завдань, які стоять перед закупівельниками.
Детальніша інформація та згадані у цьому матеріали додатки – в повній версії аналітичного звіту.
Загальні показники
Упродовж 2025 року замовниками у сфері оборони оприлюднено в електронній системі закупівель близько 270 тисяч закупівель, 236 тис., з яких мають статус “завершені” на загальну суму у майже 280 млрд грн. І це лише ті, що опубліковані і по яким є інформація про суми договорів 1.
Якщо подивитись на розподіл закупівель між замовниками у сфері оборони, то майже 3/4 у грошовому вираженні, а саме 71,42%, на суму майже 200 млрд грн, проведено замовниками, що відносяться до Збройних Сил України.
Звісно, основні стратегічні закупівлі ЗСУ здійснювалися на централізованому рівні. І якщо поглянути на розподіл сум укладених договорів, ми бачимо, що 65% від суми всіх укладених договорів (128,5 млрд грн) – це централізовані закупівлі. Але й децентралізовані закупівлі мають серйозну частку – у 35% (70 млрд.грн).
Чому “децентралізовані закупівлі” це – важливо?
Централізовані закупівлі для Збройних Сил є дієвим інструментом для підвищення ефективності використання бюджетних ресурсів. Вони дозволяють об’єднувати потреби різних військових частин у єдині великі замовлення, завдяки чому замовник отримує значно вигідніші умови співпраці з постачальниками: нижчі ціни, кращу якість та стабільні терміни постачання.
Крім того, централізація закупівель спрощує контроль за дотриманням законодавства, забезпечує уніфікацію стандартів і знижує адміністративні витрати, пов’язані з підготовкою і проведенням закупівлі.
Але цей рівень не покриває всього спектра потреб ЗСУ, як то будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, ремонту автомобільної техніки, забезпечення підрозділів джерелами електропостачання та багато-багато чого іншого.
Щоб зберегти баланс між централізованим контролем над стратегічними та великомасштабними закупівлями та гнучкістю оперативного реагування на місцях, що особливо важливо в умовах активних бойових дій, використовується модель “децентралізованих” закупівель, коли підрозділи отримують гнучкість і самостійність в ухваленні рішень. Завдяки цій моделі скорочується час від визначення потреби до отримання необхідних товарів чи послуг.
Ключові показники закупівель
Аналіз інформації дозволяє побачити, як змінювалася структура закупівель, які процедури використовувались найбільше та які були найбільш ефективними, як коливались ціни та як впливав рівень конкуренції на кінцеві результати.
В межах цього дослідження ми не будемо занурюватись у ці складні таблиці, а лише подивимось на такі важливі показники, як успішність конкурентних закупівель, їх частка від загальної кількості та рівень конкуренції – середню кількість учасників.
Ці показники відображають ефективність та якість закупівельного процесу. Успішність конкурентних процедур і їх частка демонструють рівень дотримання принципів прозорості та економії бюджетних коштів, а середня кількість учасників характеризує реальний рівень конкуренції, що безпосередньо впливає на ціну, якість та мінімізацію корупційних ризиків.
Для зручності порівняння, спочатку подивимось на підсумкові дані:
| Частка конкурентних від загальної кількості закупівель | Успішність конкурентних закупівель | Середня кількість учасників | |
| Централізовані закупівлі ЗСУ | 88,89% | 53,69% | 3,27 |
| Децентралізовані закупівлі ЗСУ | 41,06% | 69,84% | 2,71 |
| Закупівлі інших замовників сил оборони | 39,86% | 70,05% | 2,12 |
Про що свідчать ці показники?
По-перше, про різну функціональну природу централізованих і децентралізо- ваних закупівель. Висока частка конкурентних процедур у централізованих закупівлях (88,89%) і більша середня кількість учасників (3,27) демонструють системність і масштаб, однак нижча успішність (53,69%) вказує на складність, специфіку предметів закупівель та жорсткі вимоги до учасників.
По-друге “децентр” має меншу частку конкурентних процедур, але вищу їх успішність (понад 69%), що свідчить про більш гнучкий, прикладний характер закупівель та кращу адаптацію до локальних потреб.
Більш детальний аналіз показників по Збройним Силам України (Додаток 1) свідчить про значну нерівномірність рівня конкурентності серед командувань та підрозділів Збройних Сил України, зокрема наявність структур із критично низькою часткою конкурентних закупівель (наприклад, Міністерство оборони та Генеральний штаб – 22,74%, Військова служба правопорядку – 12,65%, Сили логістики – 23,08%), що вказує на ризики домінування неконкурентних процедур і потребу посилення планування та розвитку ринкової конкуренції.
Порівняння ключових показників по іншим силам оборони (Додаток 2 та 3) свідчить, що попри відносно прийнятні середні значення по цій групі замовників, окремі відомства демонструють низьку частку конкурентних закупівель та обмежений рівень конкуренції.
Зокрема, найнижчі показники частки конкурентних процедур зафіксовані у Державної служби України з надзвичайних ситуацій (21,61%) та Національної поліції України (22,27%), що свідчить про переважання неконкурентних способів закупівель і потенційні ризики зниження економії бюджетних коштів. Крім того, окремі відомства мають критично низький рівень конкуренції, зокрема Управління державної охорони України (1,84 учасника) та Служба зовнішньої розвідки України (1,96 учасника), що фактично наближає процедури до закупівель із мінімальною конкуренцією. Така ситуація негативно впливає на формування ринкової ціни, зменшує можливості отримання кращих умов постачання та підвищує ризики неефективного використання бюджетних коштів і виникнення корупційних ризиків.
Наявність відомств із низькими показниками також може свідчити про бар’єри доступу для постачальників, недостатню якість планування закупівель або надмірно вузькі вимоги до учасників. Це створює системні ризики для забезпечення прозорості, економічності та конкурентності закупівель, що є критично важливими принципами у сфері оборонних закупівель.
Навчання військовослужбовців
Проект реформи оборонних закупівель та Офіс підтримки змін Міністерства оборони України з 2023 році проводять освітньо-консалтингову програму з оборонних закупівель – “Проект 100”.
Навчання поєднує розбір реальних кейсів, менторський супровід і допомогу в проведенні конкретних закупівель – від планування й вибору процедури до укладання договору та звітування. Це дозволяє учасникам одразу застосовувати знання на практиці і швидко зменшувати кількість помилок, затримок і “страху” перед конкурентними процедурами.
Ключові показники військових частин, що приймали участь в освітньо- консалтинговій програмі “Проект 100”
Порівняння показників закупівель військових частин, що приймали участь у “Проекті 100” (Додаток 4), демонструє позитивний вплив навчання на якість закупівельної діяльності. Зокрема, учасники мають вищу успішність конкурентних закупівель (73,06%) та більшу середню кількість учасників (3,04), що перевищує відповідні показники більшості замовників у додатках 1-3, де середній рівень конкуренції коливається в межах 2–2,7 учасника та спостерігається значна частка відомств із низькою конкурентністю.
Висновки
Системне навчання закупівельників сприяє підвищенню їх професійної спроможності, покращенню якості тендерної документації, зменшенню кількості скасованих процедур та розширенню конкуренції серед постачальників. Відтак масштабування навчальних програм і залучення до них усіх замовників у сфері оборони є важливою передумовою підвищення прозорості, конкурентності та ефективності використання бюджетних коштів у секторі безпеки й оборони.
З огляду на значну частку децентралізованих закупівель (35% у грошовому вираженні), особливої актуальності набуває мінімізація ризиків нераціонального використання бюджетних коштів. Це зумовлює потребу у посиленому контролі, системному моніторингу дотримання законодавства, запровадженні окремих посад закупівельників у підрозділах та регулярному навчанні військовослужбовців, залучених до закупівельної діяльності.
Крім того, для формування єдиної політики та забезпечення належної методологічної підтримки доцільним є створення в структурі Міністерства оборони спеціалізованого підрозділу, відповідального за супровід децентралізованих закупівель. Такий підрозділ міг би забезпечувати координацію закупівель військових частин, розробку стандартів і типових рішень, аналітику ризиків, методичну допомогу та навчання, а також здійснювати моніторинг і превентивний контроль, що в комплексі сприятиме підвищенню прозорості, конкурентності та ефективності використання бюджетних ресурсів.
Підготовлено експертами з закупівель Проєкту реформи оборонних закупівель за сприяння Громадської спілки «Фонд підтримки реформ в Україні» у межах програми підтримки від Спеціального радника з питань оборони, що фінансується урядом Великої Британії.
Джерело даних: Електронна система закупівель Prozorro
