Oksana Dzyavronyk (16×9) 1

Закупівля складових частин до БПС та засобів РЕБ: практичні питання

Закупівля безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби та їх складових має низку особливостей. Державні замовники повинні їх враховувати ще на етапі визначення предмета закупівлі та підготовки документів. У цій статті – варті уваги державного замовника вимоги, етапи закупівлі та практичні нюанси.

Для закупівлі безпілотних систем, засобів РЕБ та їх складових частин державні замовники мають керуватися Порядком закупівлі БПС та РЕБ, затвердженим постановою КМУ від 11.11.2022 № 1275. А от закупівлі цих товарів іноземного виробництва відбуваються відповідно до затвердженого державним замовником внутрішнього порядку здійснення закупівель та з урахуванням вимог Особливостей № 1275.

Розберемо, що врахувати на кожному етапі проведення такої закупівлі та як правильно діяти.

 

Етапи закупівлі: від потреби до укладення договору

Сьогодні забезпечення потреби у таких товарах, як БПС та РЕБ, є одним з найважливіших пріоритетів для підрозділів державного замовника. Зробити це забезпечення вчасним, безперервним і якісним державному замовнику допомагає належно організований закупівельний процес. 

Закупівля складових БПС та РЕБ охоплює 9 послідовних етапів. Перелічимо їх.

  1. Виникнення потреби та визначення пріоритетів державних замовників.
  2. Виділення фінансування.
  3. Затвердження переліків та обсягів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
  4. Аналіз ринку для формування технічного завдання та визначення потенційних постачальників. 

Якщо за аналіз ринку відповідає ініціатор закупівлі, цей етап може відбуватися одразу після виникнення потреби.

  1. Визначення методу закупівлі та обґрунтування віднесення товару до озброєння, військової та спеціальної техніки.
  2. Направлення запитів на отримання комерційних пропозицій.
  3. Отримання комерційних пропозицій та необхідних документів.
  4. Прийняття рішення уповноваженою / відповідальною особою та оформлення його протоколом.
  5. Укладення державного контракту (договору).

 

Складові частини до БПС та засобів РЕБ

Порядок закупівлі БПС та РЕБ не містить окремого визначення поняття «складова  частина (комплектність) виробу». Тож використовуватимемо таке визначення, наведене в інших нормативно-правових актах. 

Складова частина — виріб, який розроблений як частина конкретного виробу для застосування у складі цього виробу та може виконувати самостійні цільові функції (таке визначення містила початкова редакція Порядку № 1807).

Складова частина виробу — виріб, призначений для виконання певних технічних функцій у складі складнішого виробу (пункт 2.2.13 Положення № 285).

Комплектності товару присвячена окрема стаття 682 Цивільного кодексу України (ЦКУ). В ній зазначено, що продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, що відповідає умові договору купівлі-продажу щодо комплектності. Якщо ж договором купівлі-продажу не встановлено умов щодо комплектності товару, продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, комплектність якого визначається звичаями ділового обороту або іншими вимогами, що звичайно ставляться. 

У Науково-практичному коментарі до статті 682 ЦКУ знаходимо ширше роз’яснення: «Під комплектністю розуміється така єдність складових частин виробу, яка забезпечує можливість використання його за прямим призначенням, а в спеціально передбачених випадках – також і можливість належного догляду за ним, його зберігання та ремонту. До комплекту можуть входити запасні частини і обладнання. Комплектність визначається стандартами, технічними умовами, прейскурантом, а при відсутності в них вказівок про це – договором купівлі-продажу. В останньому випадку комплектність повинна бути охарактеризована в договорі купівлі-продажу по суті шляхом перерахування необхідних складових частин продукції (товарів), приладів тощо».

З огляду на ці визначення робимо висновок, що складові частини БПС та засобів РЕБ:

– це вироби, які розроблені як частина конкретного виробу для застосування у його складі та можуть виконувати самостійні цільові функції;

– визначаються стандартами, технічними умовами, прейскурантом, а за відсутності в них вказівок про це — договором купівлі-продажу, в якому мають бути перераховані необхідні складові частини продукції (товарів), приладів тощо.

Комплектність передбачена в найменуваннях складових ціни в формі «Розрахунок ціни», що є додатком до Порядку закупівлі БПС та РЕБ (додаток 1).

Складовими частинами БПС та засобів РЕБ можуть бути також універсальні вироби — пульти, антени, окуляри, передавачі, батареї, плати тощо, які вироблені незалежними виробниками та підходять до різних виробів. Віднесення таких товарів до складових частин конкретного БПС чи засобу РЕБ потребує окремого аналізу.

 

Умови закупівлі складових частин вітчизняного та іноземного виробництва

Окремим розділом Особливостей № 1275 встановлені вимоги до проведення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин (пп 43-49). Такі закупівлі здійснюються без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законом № 808 та Законом № 922, але відповідно до порядку проведення таких закупівель та порядку укладення державних контрактів (договорів), що визначає державний замовник.

До військової техніки відносять літаки та гелікоптери бойові, учбово-бойові, спеціальні військові, транспортні, апарати літальні безпілотні, складові одиниці літальних апаратів, пристрої та агрегати авіаційні, обладнання для забезпечення зльоту, посадки та технічного обслуговування літальних апаратів; технічні засоби захисту апаратури, ліній і каналів зв’язку та їх складові одиниці, апаратуру шифрувальну та її складові частини, спеціальну техніку факсимільного зв’язку, техніку спеціального радіозв’язку, апаратуру радіонавігаційних систем, спеціальну апаратуру для запису (відеозапису) та відтворення звуку (відеосигналів), обладнання радіолокаційне, гідролокаційне, техніку протидії радіоелектронним, інфрачервоним, оптичним, гідроакустичним засобам виявлення цілей, засобам зв’язку, радіорозвідки противника, технічного захисту інформації та комплексного технічного контролю тощо (Звід відомостей, що становлять державну таємницю).

Як бачимо з визначення, БПС та засоби РЕБ належать до військової техніки, незалежно від того, вони вітчизняного чи іноземного виробництва. Тож під час закупівлі таких видів військової техніки та їх складових частин державний замовник повинен дотримуватися вимог пунктів 43–49 Особливостей № 1275.

У пункті 45 Особливостей № 1275 зазначено, що укладення державним замовником державних контрактів (договорів) без застосування процедур закупівель / спрощених закупівель / шляхом запиту ціни пропозицій постачальників здійснюється відповідно до норм ЦКУ та на підставі наданої вітчизняним або іноземним суб’єктами господарювання комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення, із зазначенням інформації щодо предмета закупівлі, визначеної цим пунктом.

Для закупівель безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня (їх складових частин) визначено додаткові умови: їх закупівля може здійснюватися державними замовниками у разі наявності потреби у забезпеченні відповідними безпілотними системами та засобами радіоелектронної боротьби тактичного рівня за процедурою, визначеною Порядком закупівлі БПС та РЕБ (пункт 4 Порядку закупівлі БПС та РЕБ). Однак сам Порядок не містить механізму проведення процедури закупівлі. 

У пункті 5 Порядку закупівлі БПС та РЕБ читаємо, що вітчизняні виконавці державних контрактів (договорів) на виготовлення та поставку некодифікованих безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня (їх складових частин), а також складових частин кодифікованих безпілотних систем та засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня під час укладання державного контракту (договору) з військовими частинами не надають:

  • висновок експерта або звіт про оцінку майна;
  • документи, передбачені абзацами третім – шостим цього пункту. Нагадаємо, такими документами є сертифікат відповідності стандартам або технічним умовам, витяг з каталогу предметів постачання, акт про проведення спільних відомчих випробувань з позитивним висновком.

Тобто під час укладення державного контракту (договору) вітчизняні виробники надають лише розрахунок ціни за формою, визначеною додатком 1 до Порядку закупівлі БПС та РЕБ.

Під час забезпечення військових підрозділів складовими частинами до БПС та засобів РЕБ слід ураховувати, що залежно від іноземного та вітчизняного виробництва таких складових частин вимоги до їхньої закупівлі відрізняються.

Для закупівлі складових частин до БПС та засобів РЕБ іноземного виробництва вимагається комерційна пропозиція відповідно до вимог пункту 45 Особливостей № 1275. Якщо ж закуповуєте складові частини до БПС та засобів РЕБ вітчизняного виробництва, необхідні: комерційна пропозиція відповідно до вимог пункту 45 Особливостей № 1275 та розрахунок ціни за формою, наведеною в Додатку 1 до Порядку закупівлі БПС та РЕБ. А от для універсальних товарів надання розрахунку ціни не вимагається.

Додатково слід звернути увагу й на зазначення в комерційній пропозиції повного найменування та коду товару згідно з УКТЗЕД. Адже від того, який код УКТЗЕД зазначив постачальник, державний замовник ухвалює рішення, як саме укладати державний контракт (договір) – з урахуванням ПДВ чи без. Нагадуємо, що відповідальність за формування комерційної пропозиції, повноту та достовірність зазначених даних, зокрема, в частині розрахунку вартості (ціни) несе вітчизняний або іноземний суб’єкт господарювання. 

Відмінність полягає також у переліку змін до істотних умов договору, порядку оплати та його виконання. Якщо під час закупівлі складових частин іноземного виробництва слід застосовувати вимоги пунктів 48–49 Особливостей № 1275, то під час закупівлі складових частин вітчизняного виробництва – вимоги пунктів 13–15 Порядку закупівлі БПС та РЕБ. 

 

Висновок

Для закупівлі складових частин до БПС та засобів РЕБ державний замовник має не лише правильно визначити потребу та предмет закупівлі, а й належно встановити статус конкретного товару, його походження та призначення. Від цього залежить, які вимоги Особливостей № 1275 та Порядку закупівлі БПС та РЕБ потрібно застосовувати.

Передусім державний замовник визначає:

  • чи є товар складовою частиною конкретного БПС або засобу РЕБ;
  • чи належить товар до так званих універсальних виробів, які можна використовувати з різними системами. 

Це розмежування потрібно здійснювати з урахуванням технічної документації, стандартів, технічних умов та фактичного функціонального призначення товару.

Важливе значення має й виробництво товару – вітчизняне чи іноземне.

Тож у кожній конкретній закупівлі доцільно відповісти щонайменше на три запитання: 

    • що саме закуповуєте – складову частину чи універсальний товар; 
    • якого походження товар — вітчизняного чи іноземного; 
  • які спеціальні вимоги до ціни, документів, укладення, виконання та зміни договору застосовуються до цієї категорії товару.

Правильні відповіді на ці запитання ще на етапі планування дадуть можливість обрати належний механізм проведення закупівлі, правильно сформувати пакет документів та умови державного контракту (договору), а головне — мінімізувати ризики порушень під час закупівлі та забезпечити своєчасне постачання необхідних складових для потреб безпеки і оборони.

 

Нормативно-правова база

Особливості № 1275 – Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджені постановою КМУ від 11.11.2022 № 1275.

Порядок закупівлі БПС та РЕБ – Порядок здійснення закупівлі безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин, затверджений постановою КМУ від 11.11.2022 № 1275.

Порядок № 1807 – Порядок здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затверджений постановою КМУ від 20.11.2003 № 1807.

Положення № 285 – Положення про технічне обслуговування устаткування підприємств гірничо-металургійного комплексу, затверджене наказом Міністерства промислової політики України від 15.06.2004 № 285.

Звід відомостей, що становлять державну таємницю, затверджений наказом СБУ від 23.12.2020 № 383.