У цій статті розберемо підстави для зміни істотних умов державних контрактів (договорів) на закупівлю ОВТ у випадках, передбачених пунктом 48 Особливостей 1275.
Окремі категорії оборонних закупівель, які здійснюються без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законом № 808 та Законом № 922, регулює пункт 43 Особливостей № 1275. Йдеться про закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, про закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет, боєприпасів та їх складових частин, вибухових речовин військового призначення, послуг із розроблення, ремонту й модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, а також окремих робіт і послуг для потреб оборони, прямо зазначених у цьому пункті
Щодо таких закупівель діє загальне правило про незмінність істотних умов державного контракту після його укладення. Його встановлює пункт 48 Особливостей № 1275, а також цей пункт визначає перелік винятків, коли така зміна допускається.
У контексті державних контрактів (договорів), укладених за пунктом 43 Особливостей № 1275, перелік пункту 48 має практичне значення для контрактів на постачання озброєння, боєприпасів, ракет, складових частин, спеціальної військової техніки, а також на розроблення, ремонт чи модернізацію відповідного майна.
Загальний принцип залишається незмінним: істотні умови державного контракту (договору) не можуть змінюватися після його укладення до повного виконання зобов’язань сторонами, крім прямо передбачених випадків. Про які випадки йдеться?
Перелік винятків пункту 48 Особливостей № 1275
Пункт 48 Особливостей № 1275 дозволяє зміну істотних умов у випадках:
- коригування обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків державного замовника;
- поліпшення якісного стану предмета закупівлі без збільшення ціни контракту;
- продовження строку дії контракту та/або строку виконання зобов’язань за наявності документально підтверджених об’єктивних обставин, без збільшення ціни;
- погодження зменшення ціни контракту, якщо порядок зміни ціни встановлено в самому контракті;
- зміни ціни у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів, пільг з оподаткування або системи оподаткування;
- зміни індексу споживчих цін, мінімальної заробітної плати та/або прожиткового мінімуму, курсу іноземної валюти, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед»;
- зміни ціни у зв’язку зі зміною відсоткової ставки за кредитами або строків користування кредитами, залученими під державні гарантії для виконання оборонних програм;
- зміни ціни у зв’язку зі зміною технічних, технологічних, інженерних рішень, що дають змогу отримати поліпшені результати та параметри предмета контракту під час його виконання.
На мій погляд, чотири ключові підстави з цього переліку варто розібрати детальніше.
Коригування обсягів закупівлі через фактичні видатки
Формулювання пункту 48 Особливостей № 1275 щодо можливої зміни умов державного контракту звучить так: «коригування обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків державного замовника».
Тут варто одразу звернути увагу на термінологічну особливість, яка має принципове значення. Аналогічну норму для звичайних (не режимних) оборонних закупівель містить пункт 19 Особливостей № 1178, є вона і в частині п’ятій статті 41 Закону № 922. Утім, в цих нормах використовується термін «зменшення обсягів закупівлі». А ось в пункті 48 Особливостей № 1275 використане слово «коригування», а не «зменшення».
Термін «коригування» справді є ширшим за «зменшення». Однак запитання про те, чи може у цьому випадку коригування приводити до збільшення загальної суми договору, потребує обережного підходу.
За відсутності прямого офіційного роз’яснення, сталої судової чи контрольної практики не варто подавати цю підставу як безумовний механізм збільшення вартості контракту. Безпечніше розглядати її як інструмент приведення обсягів закупівлі у відповідність до фактичного обсягу видатків, підтвердженої потреби та меж первісного предмета закупівлі.
Застосування цієї підстави покажемо на практичних кейсах.
Кейс перший. Державний замовник уклав контракт за пунктом 43 Особливостей № 1275 на постачання партії боєприпасів або складових частин до озброєння. Після укладення контракту військова частина подає уточнену потребу, а головний розпорядник бюджетних коштів змінює обсяг фінансування за відповідним напрямом.
У такій ситуації замовник може розглядати коригування обсягу закупівлі лише за умови збереження первісного предмета закупівлі та належного бюджетного обґрунтування. Окремо слід оцінити:
- чи не виходить така зміна за межі первісного предмета договору;
- чи має вона належне службове обґрунтування;
- чи не призводить до необґрунтованого збільшення вартості контракту.
Якщо фактичний обсяг видатків збільшено, а потреба підтверджена відповідними службовими документами, це саме по собі не створює безумовного права збільшити загальну суму договору. Така обставина може бути лише одним з елементів обґрунтування коригування кількості або обсягу в межах первісного предмета закупівлі.
Якщо зміна обсягу потенційно впливає на суму контракту, варто окремо довести правову допустимість такої моделі, економічну пропорційність розрахунку, незмінність ціни одиниці або наявність самостійної підстави для її зміни, а також отримати внутрішній юридичний висновок чи погодження уповноваженого органу державного замовника.
Зворотний кейс також типовий: фінансування за контрактом на ремонт спеціальної військової техніки скорочується через перерозподіл коштів на термінову закупівлю іншого озброєння або боєприпасів.
У такому разі замовник може зменшити обсяг робіт чи кількість одиниць техніки, що підлягають ремонту, але повинен підтвердити це змінами до кошторису, листом головного розпорядника або іншим належним документом.
З огляду на це, для застосування цієї підстави важливо мати відповіді на запитання:
- чи існує реальна додаткова або зменшена кількість;
- чи зберігається первісний предмет контракту;
- чи підтверджено фактичний обсяг видатків;
- чи не змінюється ціна одиниці без окремої правової підстави;
- чи не є зміна способом обійти нову закупівлю;
- чи дотримані обмеження пункту 49 Особливостей № 1275 щодо прострочення з вини виконавця.
У цій ситуації коригування обсягу не варто подавати як самостійну й безспірну підставу для збільшення загальної суми договору. Якщо зміна кількості чи обсягу робіт об’єктивно впливає на суму контракту, державному замовнику слід окремо показати причинно-наслідковий зв’язок між підтвердженою потребою, фактичним обсягом видатків і розрахунком нової суми. А також перевірити, чи не потрібна інша підстава пункту 48 Особливостей № 1275 для зміни ціни одиниці товару, роботи чи послуги. Особливо обережно слід підходити до ситуації, коли одночасно змінюється і кількість, і ціна за одиницю. Це потребує самостійного правового обґрунтування.
Судова практика наразі не містить сформованого правового висновку апеляційного або Верховного Суду, що дозволяв би збільшення кількості товару, робіт чи послуг із пропорційним збільшенням загальної суми державного контракту (договору) саме за підставою «коригування обсягів». Наявні справи за пунктом 48 Особливостей № 1275 переважно стосуються погодженого коригування обсягів, яке супроводжувалося зменшенням загальної вартості. Є також справи, де суди виходили з уже зміненої договірної бази, не перевіряючи окремо законність збільшення.
Показовими для практичного аналізу є справи № 912/2780/25, № 912/140/26 та № 912/2875/25, у яких додаткові угоди фактично відображали зменшення обсягу або вартості робіт, а суди враховували скориговану суму під час вирішення спорів про розрахунки чи відповідальність. Водночас ці рішення не є прямим підтвердженням права збільшувати загальну суму контракту. Вони підтверджують зв’язок між обсягом і загальною вартістю, але не формують самостійної позиції щодо допустимості збільшення.
Отже, відкрита судова практика підтверджує насамперед погоджене зменшення.
Як негативний орієнтир, корисною є справа № 910/3425/25. Суд відмовив у стягненні сум понад погоджену контрактну ціну, коли постачальник фактично намагався компенсувати додаткові валютні, банківські, транспортні витрати та прибуток за незмінної кількості. Для охочих скористатися цією підставою це означає, що «коригування обсягів» не повинно підміняти собою компенсацію додаткових витрат виконавця, якщо обсяг предмета закупівлі фактично не змінюється.
Найменш ризикована практична модель для замовника – змінювати кількість або обсяг за незмінної ціни одиниці. Водночас потрібно чітко відокремлювати таке коригування від підстав зміни ціни та не підміняти ним нову закупівлю. Коригування обсягів слід розглядати не як «додатковий спосіб збільшити контракт», а як обмежений інструмент приведення договору у відповідність до підтвердженої потреби, бюджетного ресурсу та первісного предмета закупівлі.
Поліпшення якісного стану предмета закупівлі
Розберемо детально таку підставу, як «поліпшення якісного стану предмета закупівлі за умови, що таке поліпшення не призведе до збільшення суми вартості (ціни), визначеної в державному контракті (договорі)».
Ключова умова застосування цієї підстави – фінансова нейтральність для замовника. Постачальник чи виконавець може поліпшити якісні характеристики товару, робіт або послуг, але за ту саму договірну ціну. Це підстава, яка захищає інтереси державного замовника і водночас стимулює виконавця пропонувати технологічно кращі рішення без додаткового навантаження на бюджет.
Кейс 2. За контрактом на постачання спеціальної військової техніки виконавець пропонує поставити оновлену або покращену модифікацію – з надійнішим вузлом, кращим бронюванням чи захистом, покращеною прохідністю, оновленим засобом зв’язку або удосконаленим програмним забезпеченням – без збільшення загальної вартості договору.
Таку заміну можна розглядати як поліпшення якісного стану предмета закупівлі, якщо:
- вона не погіршує жодної з погоджених характеристик;
- не змінює первісний предмет закупівлі настільки, що фактично виникає новий предмет договору;
- її підтверджує технічний висновок або порівняльна таблиця «було – стало».
Поліпшення має стосуватися саме якісного стану предмета закупівлі – технічних, експлуатаційних, функціональних характеристик, а не обсягу чи кількості.
Обов’язково потрібне документальне обґрунтування самого факту поліпшення: технічний висновок, порівняльна таблиця характеристик «було – стало», за необхідності – висновок профільної експертної установи чи представника замовника, відповідального за приймання продукції військового призначення.
І що принципово – в додатковій угоді та обґрунтуванні має бути прямо зафіксовано, що сума договору залишається незмінною. Будь-яке навіть незначне збільшення ціни як «поліпшення якості» виходить за межі цієї підстави і може стати приводом визнати зміну неправомірною.
Зважайте на розмежування цієї підстави з іншою підставою з пункту 48 Особливостей № 1275 – зміною ціни у зв’язку зі зміною технічних, технологічних, інженерних рішень, що дають змогу отримати поліпшені результати. Різниця принципова: підстава про поліпшення якості забороняє збільшення ціни, тоді як підстава про зміну технічних, технологічних та інженерних рішень допускає зміну ціни державного контракту, якщо це підтверджено відповідними обґрунтуваннями. Тобто є два випадки: «поліпшення без подорожчання» і «поліпшення з обґрунтованим подорожчанням» , і кожен має власний правовий режим застосування.
Важливо визначити, до якої з цих двох підстав відноситься конкретна зміна, оскільки від цього залежить можливість змінити ціну.
Зміна індексів, мінімальної зарплати, курсу валюти, регульованих цін і тарифів
Чергова підстава для зміни істотних умов державного контракту (договору) напряму пов’язана з інфляційними та валютними ризиками виконання довгострокових контрактів в умовах воєнного стану. Дослівне формулювання пункту 48 Особливостей № 1275: «зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни розміру мінімальної заробітної плати та/або прожиткового мінімуму, зміни курсу іноземної валюти, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”».
Зупинимося на кількох важливих моментах.
Перший – порівняння з аналогічними нормами для публічних закупівель. У частині п’ятій статті 41 Закону № 922 та в пункті 19 Особливостей № 1178 аналогічна підстава сформульована дещо інакше. Вона включає індекс споживчих цін, курс іноземної валюти, біржові котирування або показники міжнародних цінових агентств (Platts, ARGUS), регульовані ціни, нормативи, середньозважені ціни на електроенергію, але не включає мінімальну заробітну плату і прожитковий мінімум. Натомість пункт 48 Особливостей № 1275 додає до переліку мінімальну заробітну плату та прожитковий мінімум, і не згадує біржові котирування та показники міжнародних агентств.
Ця особливість важлива для державних контрактів (договорів) на виготовлення, ремонт або модернізацію озброєння, боєприпасів, ракет, складових частин та спеціальної військової техніки, де структура ціни часто включає імпортні комплектуючі, оптику, двигуни, спеціальні матеріали та значну частку витрат на оплату праці. Тому зміна валютного курсу, інфляція, зростання мінімальної заробітної плати, зміна тарифів на електроенергію чи інших регульованих показників можуть прямо впливати на фактичну собівартість виконання контракту.
Другий момент – чи потрібно для застосування цієї підстави, щоб порядок зміни ціни був заздалегідь встановлений умовами самого контракту. У Законі № 922 (частина п’ята статті 41, пункт 7) і в пункті 19 Особливостей № 1178 (підпункт 7) ця підстава прямо обумовлена фразою «у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни». Тобто в публічних закупівлях зміна ціни через індекси й курс валюти можлива лише тоді, коли механізм перерахунку прописаний заздалегідь у самому договорі.
У пункті 48 Особливостей № 1275 прямого застереження щодо цієї підстави немає. Це суттєва відмінність. Тож цю норму можна тлумачити, як таку, що не вимагає обов’язкової наявності в контракті заздалегідь визначеного порядку перерахунку ціни для застосування підстави, пов’язаної зі зміною індексу споживчих цін, мінімальної заробітної плати, курсу валюти, регульованих цін і тарифів.
Проте на практиці рекомендація для фахівців з договірної роботи однозначна: незалежно від того, чи є така вимога прямою умовою застосування підстави, доцільно передбачати в державному контракті порядок і формулу перерахунку ціни. Це:
- дисциплінує сторони;
- знімає спори про методику розрахунку компенсації;
- суттєво полегшує обґрунтування зміни істотних умов перед органами фінансового контролю та аудиторами.
Відсутність заздалегідь погодженої методики не позбавляє права на зміну ціни за цією підставою, але значно ускладнює доведення розміру та обґрунтованості такої зміни.
Кейс 3. Державний контракт за пунктом 43 Особливостей сторони уклали на закупівлю спеціальної військової техніки, у складі якої використовуються імпортні оптичні прилади, двигуни, трансмісійні вузли або інші критичні комплектуючі. Після укладення контракту офіційний курс іноземної валюти істотно змінюється, що впливає лише на валютну складову ціни, а не на всю суму контракту.
У такому випадку виконавець має надати калькуляцію, що відокремлює валютну частину від інших витрат, а замовник повинен перевірити пропорційність запитуваної зміни саме до цієї складової, за умови збереження первісного предмета закупівлі та належного бюджетного обґрунтування.
Кейс 4. Сторони уклали контракт на ремонт або модернізацію бронетехніки, де значну частину ціни становлять запасні частини, спеціальні матеріали, енергоносії та оплата праці ремонтного персоналу.
Якщо змінюється тариф на електроенергію, мінімальна заробітна плата або офіційний індекс споживчих цін, сторони можуть обґрунтовувати зміну ціни лише в тій частині, на яку відповідний показник реально впливає. Сам факт зміни показника не означає автоматичного права збільшити всю суму договору.
Для боєприпасів і ракетної номенклатури особливо важливо перевіряти структуру ціни:
- яка частина пов’язана з матеріалами;
- яка – з оплатою праці;
- яка – з енергоресурсами;
- яка – з імпортними комплектуючими.
Саме така деталізація дає можливість обґрунтувати пропорційність зміни ціни й уникнути ситуації, коли підставу пункту 48 Особливостей № 1275 сторони використовують для загального необґрунтованого подорожчання контракту.
Третій момент важливий методологічно: перелічені в цій підставі показники – індекс споживчих цін, мінімальна заробітна плата, прожитковий мінімум, курс валюти, регульовані ціни й тарифи, нормативи, середньозважені ціни на електроенергію на ринку «на добу наперед» – це самостійні, окремі тригери зміни ціни.
Це означає, що обґрунтування зміни має чітко вказувати, який саме з показників змінився і як саме ця зміна впливає на структуру ціни контракту. Практика показує, що органи фінансового контролю під час перевірок насамперед звертають увагу на економічну обґрунтованість і пропорційність, тобто на відповідність розміру зміни ціни фактичному розміру зміни відповідного показника, а не на саму формальну наявність підстави в переліку.
Зміна вартості контракту у зв’язку зі зміною умов кредитування під державні гарантії
Ще одна підстава, яку доцільно винести в окремий детальний розбір, стосується зміни вартості державного контракту на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення для виконання програм, пов’язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави, у зв’язку із змінами відсоткової ставки за кредитами (позиками) та/або строків користування кредитами (позиками), залученими суб’єктами господарювання – резидентами України під державні гарантії для виконання таких програм.
Ця підстава є спеціальною, її не потрібно плутати із загальними інфляційними, валютними чи тарифними механізмами зміни ціни. Логіка цієї підстави полягає в тому, що виконання окремих оборонних програм може фінансуватися через кредитні ресурси, залучені українськими суб’єктами господарювання під державні гарантії. Якщо після укладення контракту змінюється вартість такого кредитного ресурсу або строк користування ним, це може безпосередньо вплинути на фінансову модель виконання контракту і, відповідно, на його вартість.
Кейс 5. Підприємство – резидент України виконує державний контракт на виробництво або модернізацію продукції оборонного призначення в межах програми, пов’язаної з підвищенням обороноздатності держави. Для фінансування виробничого циклу підприємство залучило кредит під державні гарантії. Після укладення контракту банк змінює відсоткову ставку / сторони погоджують зміну строку користування кредитом, що призводить до зміни витрат на обслуговування залученого фінансування.
У такій ситуації зміна вартості державного контракту може розглядатися лише в частині, яка прямо пов’язана з документально підтвердженою зміною кредитних умов.
Ключове тут – доказ причинно-наслідкового зв’язку. Факт наявності кредиту або державної гарантії не є достатнім обґрунтуванням для зміни ціни.
Державний замовник має отримати документи, які підтверджують, що:
- кредит або позику залучено саме для виконання відповідної оборонної програми;
- позичальником є суб’єкт господарювання – резидент України;
- кредит залучено під державні гарантії;
- зміна ставки або строку користування кредитом відбулася після укладення контракту;
- розмір зміни вартості контракту відповідає фактичному впливу цієї зміни на витрати виконавця.
Важливо не використовувати цю підставу як універсальний механізм перегляду ціни контракту. Вона покриває не будь-яке подорожчання ресурсів, матеріалів чи комплектуючих, а лише ту частину вартості, що пов’язана зі зміною умов користування кредитами або позиками, залученими під державні гарантії.
Тому в обґрунтуванні до додаткової угоди доцільно окремо показати розрахунок кредитної складової, вихідні умови фінансування, нові умови фінансування та пропорційний вплив цих змін на загальну ціну контракту.
У додатковій угоді варто прямо зазначати, що зміна ціни здійснюється через зміну відсоткової ставки та/або строку користування кредитом чи позикою, а не через загальне збільшення собівартості виконання контракту.
До пакета документів бажано включати копії або витяги з кредитного договору, рішення про надання державної гарантії, банківські повідомлення про зміну умов фінансування, оновлений графік платежів, розрахунок додаткових витрат на обслуговування кредиту та внутрішнє погодження економічного і юридичного підрозділів замовника.
Інші підстави зміни істотних умов – короткий огляд
Коротко розберемо решту підстав пункту 48.
Продовження строку дії контракту або строку виконання зобов’язань.
Зміна умов державного контракту на цій підставі допускається за наявності документально підтверджених об’єктивних обставин – форс-мажору, істотної зміни обставин, затримки бюджетного фінансування замовником. Важлива умова – така зміна не має призвести до збільшення ціни контракту.
Варта уваги судова практика щодо продовження строків.
Для цієї підстави найбільш релевантною є практика за підпунктом 4 пункту 19 Особливостей № 1178 та статтею 41 Закону № 922. Правова формула схожа: обставини мають бути об’єктивними, документально підтвердженими, такими, що виникли після укладення договору, і саме вони мають спричинити необхідність продовження строку.
У справі № 120/12783/23 Верховний Суд не визнав обставини об’єктивними, оскільки замовник уже на момент укладення договору фактично усвідомлював неможливість виконання робіт у первісний строк. Це важливий висновок: якщо перешкода була відома або мала бути відома сторонам на дату укладення договору, її складно використовувати як підставу для подальшого продовження строку.
У справах № 918/412/24 і № 924/602/24 Верховний Суд підтвердив, що об’єктивні обставини може доводити сукупність документів, не обов’язково вони мають бути лише форс-мажором, засвідченим сертифікатом ТПП України.
Практичний висновок для договорів за пунктом 43 та пунктом 48 Особливостей № 1275 такий: належний пакет доказів має пояснювати не тільки сам факт події, а й її новизну, непередбачуваність, причинний зв’язок із неможливістю виконання в первісний строк та відсутність збільшення ціни контракту.
Погодження зменшення ціни контракту, якщо в самому контракті встановлено порядок зміни ціни.
Ця підстава – найпростіша й найбезпечніша з погляду ризиків, оскільки вона діє виключно на користь бюджету.
Зміна ціни у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів або умов надання податкових пільг, а також у разі зміни системи оподаткування.
Зміна ціни за цією підставою можлива саме пропорційно фактичній зміні податкового навантаження. Головний доказ – розрахунок частки податкового компонента в ціні контракту до і після зміни законодавства.
Для підстави, пов’язаної зі зміною системи оподаткування, корисною, хоча й обмеженою за значенням є судова справа № 280/8640/23. У цій справі суд першої інстанції скасував висновок ДАСУ у спорі про збільшення ціни через перехід виконавця на загальну систему оподаткування та виникнення обов’язку сплачувати ПДВ. Цей кейс не є сформованим правовим висновком. Його значення полягає насамперед в ілюстрації логіки доказування: зміна має бути пропорційною саме зміні податкового навантаження, а не використовуватися як загальний механізм перегляду ціни.
Хоча ця справа стосується підпункту 6 пункту 19 Особливостей № 1178, формулювання майже ідентичне із підставою пункту 48 Особливостей 1275. Тому аналогія допустима лише як допоміжний аргумент, а не як підтвердження сталої практики за пунктом 48 Особливостей № 1275.
Зміна ціни у зв’язку зі зміною технічних, технологічних та інженерних рішень, які дають змогу отримати поліпшені результати й параметри предмета контракту під час виконання.
Ця підстава, додана порівняно нещодавно. Ми вже згадували її разом із підставою про поліпшення якості без подорожчання.
Важливо не плутати цю підставу пункту 48 Особливостей № 1275 із схожою підставою, передбаченою пунктом 14 Порядку закупівлі БПС та РЕБ.
У пункті 14 Порядку закупівлі БПС та РЕБ встановлений жорсткіший режим: збільшення ціни допускається лише одноразово, не більш як на 20% початкової ціни державного контракту, на вимогу державного замовника та з поданням оновленого розрахунку ціни за формою додатка 1, а також у передбачених випадках – висновку експерта або звіту про оцінку майна.
Натомість у тексті пункту 48 Особливостей № 1275 для договорів, укладених за пунктом 43, таких обмежень прямо не сформульовано: норма не містить ані ліміту у 20%, ані правила про одноразовість, ані імперативної вимоги щодо обов’язкового експертного висновку чи звіту про оцінку майна саме як умови застосування цієї підстави. Утім, це не означає, що зміну ціни можна обґрунтовувати довільно. Державний замовник усе одно повинен довести:
- реальність зміни технічних, технологічних чи інженерних рішень;
- поліпшення результатів і параметрів предмета контракту;
- причинний зв’язок між такими змінами та новою ціною;
- пропорційність розрахунку.
Однакова термінологія не означає однакового правового режиму. У пункті 14 Порядку закупівлі БПС та РЕБ маємо більш формалізовану та обмежену модель зміни ціни; у пункті 48 Особливостей № 1275 – ширшу підставу, яка потребує ретельного техніко-економічного обґрунтування, але не містить тих самих кількісних і процедурних запобіжників у тексті норми.
Ураховуйте для всіх підстав зміни ціни: пункт 49 Особливостей № 1275 забороняє збільшення ціни державного контракту стосовно зобов’язань у частині прострочення строків постачання товарів, виконання робіт чи надання послуг з вини виконавця. Тобто жодну з підстав пункту 48 Особливостей № 1275 не можна використовувати для компенсації виконавцю наслідків власного прострочення.
Рекомендації для оформлення змін
По-перше, кожну зміну істотних умов сторони оформлюють додатковою угодою до контракту. Така угода повинна містити посилання на конкретний підпункт пункту 48 Особливостей № 1275 як правову підставу зміни.
По-друге, до додаткової угоди обов’язково потрібно додати економічне та документальне обґрунтування: розрахунки, довідки, висновки, офіційні джерела даних. Саме обґрунтування є предметом подальшої перевірки органами державного фінансового контролю, Рахунковою палатою чи аудиторами.
По-третє, для договорів, укладених за пунктом 43 Особливостей № 1275, слід окремо враховувати спеціальні винятки з вимог статті 30 Закону № 808.
Для більшості таких договорів – зокрема, щодо товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин і послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин – не виникає обов’язку оприлюднити повідомлення про внесення змін до істотних умов.
По-четверте, кожну зміну варто заздалегідь перевіряти на відповідність пункту 49 Особливостей № 1275 – щоб уникнути ситуації, коли під виглядом правомірної підстави фактично компенсується прострочення виконавця.
Висновок
Якщо узагальнити наявну практику, судова модель перевірки змін істотних умов зводиться до запитань:
- чи є підстава прямо передбаченою пунктом 48 Особливостей № 1275;
- чи виникла відповідна обставина після укладення контракту і чи не була вона передбачуваною для сторін;
- чи підтверджено її належними документами;
- чи існує причинний зв’язок між цією обставиною та конкретною зміною умов;
- чи є зміна пропорційною і чи не створює вона прихованого обходу нової закупівлі, компенсації власного прострочення виконавця або необґрунтованого збільшення ціни.
Пункт 48 Особливостей № 1275 дає державному замовнику гнучкіший інструментарій, ніж загальні закупівельні правила. Утім, ця гнучкість компенсується підвищеними вимогами до документального обґрунтування, економічної пропорційності та готовності пройти перевірку органів фінансового контролю.
Кожне відхилення від первісних умов контракту має бути прив’язане до конкретної підстави, підтверджене документами та пояснене через причинність і пропорційність. Найризиковішими залишаються ситуації збільшення загальної суми через «коригування обсягів» без сталої судової практики та зміни, які фактично компенсують витрати або прострочення виконавця.
Нормативно-правова база
Закон № 808 – Закон України «Про оборонні закупівлі» від 17.07.2020 № 808-IX.
Закон № 922 – Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII.
Особливості № 1275 – Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджені постановою КМУ від 11.11.2022 № 1275.
Особливості № 1178 – Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178.
Порядок закупівлі БПС та РЕБ – Порядок здійснення закупівлі безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин, затверджений постановою КМУ від 11.11.2022 № 1275.
